ЄС має серйозні сумніви щодо статуту Ради миру Трампа
Лідери Європейського Союзу висловили серйозні застереження щодо положень статуту новоствореної Ради миру за ініціативою президента США Дональда Трампа, водночас залишаючись відкритими до співпраці з Вашингтоном, заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Про це розповідає NewsWeek
«Ми маємо серйозні сумніви щодо низки елементів статуту Ради миру, що стосуються її повноважень, управління та сумісності з Статутом ООН», – заявив президент Європейської ради після саміту лідерів ЄС у Брюсселі.
Стурбованість партнерів і рішення окремих країн
За підсумками саміту прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес повідомив журналістам, що Іспанія відхилила запрошення брати участь у роботі Ради миру. Схожі сумніви висловили й інші ключові союзники США, зокрема Франція та Велика Британія. Лондон особливо занепокоєний можливістю включення до органу представників росії, яка у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Головні питання, які турбують європейських дипломаів, пов’язані з обсягом повноважень Ради, механізмами управління та тим, наскільки її діяльність узгоджується з мандатом і процедурами Організації Об’єднаних Націй. Саме ці невизначеності спричиняють побоювання, що новий орган може дублювати або підмінити функції ООН.
Склад ініціативи і перші кроки
Президент США Дональд Трамп ініціював створення Ради миру; статут цього органу був підписаний під час церемонії у Давосі 22 січня. На заході свої підписи під документом поставили лідери низки країн, серед яких Бахрейн, Марокко, Аргентина, Вірменія, Азербайджан, Бельгія, Болгарія, Єгипет, Угорщина, Індонезія, Йорданія, Казахстан, Косово, Монголія, Пакистан, Парагвай, Катар, Саудівська Аравія, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати та Узбекистан. Усі вони погодилися приєднатися до Ради.
Окрім цього кола учасників, про готовність приєднатися оголосили також білорусь, ізраїль та в’єтнам. Водночас жодна з п’яти постійних країн-членів Ради Безпеки ООН, окрім США, фізично не була присутня на церемонії, хоча всі були запрошені приєднатися до ініціативи.
росія публічно заявила про готовність внести плату за постійне членство в Раді миру в розмірі одного мільярда доларів, запропонувавши використати активи, які були заморожені у зв’язку з її військовою агресією проти України. Така пропозиція додала ще більше суперечностей у дискусію навколо легітимності та прозорості нового органу.
Початковий фокус Ради миру, як зазначено у її статуті, полягав у сприянні реалізації угоди про припинення вогню між Ізраїлем та Газою, схваленої резолюцією Ради Безпеки ООН 2803 у листопаді 2025 року. Водночас Трамп наголошував, що Рада має на меті працювати над врегулюванням конфліктів у глобальному масштабі, що викликало додаткові побоювання серед дипломатів щодо розширення її мандату поза межі конкретного договору щодо Гази.
У підсумку, хоча Євросоюз і частина міжнародної спільноти готові до співпраці з метою досягнення стабільності і миру, низка країн вимагає чіткого врегулювання повноважень, механізмів управління та підзвітності Ради миру, щоб уникнути конфлікту компетенцій з ООН і забезпечити прозорість її діяльності.
