Уряд змінив правила бронювання військовозобов’язаних для критичних підприємств
Кабінет міністрів ухвалив зміни в порядку бронювання працівників, які мають підвищити прозорість, справедливість і захищеність від зловживань у системі бронювання військовозобов’язаних. Нові норми стосуються підприємств, установ і організацій, визначених критично важливими для економіки та функціонування держави під час воєнного стану.
Про це розповідає NewsWeek
Посилення вимог до зарплат і правил квотування
Серед ключових новацій — підвищення мінімального рівня середньої заробітної плати для підтвердження статусу критично важливого підприємства та права на бронювання працівників. Відтепер середній заробіток має становити не менше трьох мінімальних зарплат, що дорівнює 25 941 гривні. Для підприємств, які працюють на прифронтових територіях, залишаються більш гнучкі вимоги: поріг встановлено на рівні 2,5 мінімальної зарплати — 21 618 грн, за умов, що йдеться про території, визначені відповідним наказом Мінрозвитку.
Уряд також упорядкував підхід до формування квоти бронювання. Працівники, які вже мають відстрочку від призову відповідно до статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуватимуться у квоті лише за одним із місць роботи. Це покликано уникнути штучного збільшення кількості заброньованих осіб і зробити квоту більш прив’язаною до реальної потреби підприємства у збереженні ключових фахівців.
Перегляд критеріїв критичності та статусів підприємств
Міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають упродовж місяця перезатвердити власні критерії критичності за погодженням із Міністерством оборони та Міністерством економіки. Йдеться про визначення критеріїв, за якими оцінюють, чи має підприємство важливе значення для роботи економіки, обороноздатності, безпеки або забезпечення базових потреб населення.
«Йдеться про критерії, за якими визначається, чи має підприємство справді важливе значення для роботи економіки, обороноздатності, безпеки або забезпечення базових потреб населення. Зокрема, можуть враховуватися роль підприємства у виконанні державних завдань, забезпеченні критичних послуг, виробництві необхідної продукції, підтримці інфраструктури, зайнятості та стабільній роботі громад».
Окрім того, уряд планує протягом трьох місяців після набуття чинності змін переглянути статус усіх підприємств, які раніше були визначені як критично важливі, щоб узгодити їхній статус із оновленими критеріями та реальними потребами економіки й оборони.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, що визначило потребу у впорядкуванні механізмів бронювання працівників заради збереження ключових функцій держави та повсякденної життєдіяльності населення.
