Приватна ППО бізнесу: як компанії захищаються від «шахедів»
Україна першою в світі започаткувала експеримент із залучення приватних компаній до протиповітряної оборони: бізнес створює підрозділи, інтегровані в систему ППО, частина яких уже несе бойове чергування під захистом повітряних сил.
Про це розповідає NewsWeek
Як організовано проєкт
У 2024–2025 роках росія посилила застосування ударних безпілотників і змінила тактику атак, внаслідок чого під удари дедалі частіше потрапляли цивільна та критична інфраструктура — склади, магазини, логістичні хаби і залізничні вузли. Збройні сили визнали, що кількість об’єктів, які потребують захисту, зростає швидше, ніж можливості традиційної системи ППО, і почали шукати «асиметричне рішення».
У 2025 році уряд дозволив створювати групи ППО у складі добровольчих формувань, а згодом — і підприємствам будь-яких форм власності. Навесні 2026 року таким групам надали можливість тимчасово отримувати озброєння та боєприпаси для виконання завдань. Експеримент розрахований до листопада 2027 року.
Щоб зареєструвати підрозділ, підприємство подає до Міністерства оборони заявку з даними про компанію, керівництво та технічні можливості для протиповітряного захисту. Учасники проходять психіатричний і наркологічний огляд, мають бути без судимостей і без зв’язків із рф. Координацію та цілевказання забезпечують Повітряні сили ЗСУ: вони дають доступ до систем моніторингу повітряного простору та дозволяють відкривати вогонь, тож приватні групи не діють автономно.
Озброєння, витрати і результати
Станом на середину травня заявки подали близько 40 компаній, майже 30 отримали дозвіл, а приблизно десять інтегровані в загальну систему ППО і несуть бойове чергування, найактивніше працюючи на півдні країни та в районі Харкова. Командування ЗСУ оцінює ефективність експерименту і прогнозує поступове збільшення кількості операторів «приватної ППО».
Оператори можуть самостійно закуповувати антидронові засоби: системи РЕБ, радіолокаційні комплекси, кулеметні або автоматизовані турелі, а також дрони-перехоплювачі. Зокрема, Carmine Sky використовує дистанційно керовані турелі на базі кулеметів M2 Browning, встановлені на вежах і керовані з захищених пунктів. У свою чергу «Служба охорони “Гвардія”» застосовує мобільні вогневі групи та дрони-перехоплювачі.
Частина обладнання та боєприпасів надається операторам тимчасово за рішенням командування Повітряних сил — це можуть бути радари, стрілецька зброя й переносні зенітно-ракетні комплекси. Командування дає базові рекомендації щодо комплектування, але не нав’язує конкретних моделей.
За даними ЗСУ, станом на кінець травня оператори «приватної ППО» збили приблизно 50 російських дронів, зокрема реактивні «шахеди». Участь бізнесу у захисті об’єктів уже врятувала частину інфраструктури від руйнувань.
Вартість послуг «приватної ППО» для бізнесу варіюється й може сягати мільйонів гривень щомісяця. За оцінками представників сектору, втрати підприємств після ударів дронів можуть сягати десятків мільйонів гривень, тоді як послуги ППО зазвичай становлять кілька процентів від вартості збитків. Стартові інвестиції для оснащення одного об’єкта оцінюють вразливими від близько 20 млн грн з урахуванням обладнання, інфраструктури та роботи операторів. Автоматизована турель Sky Sentinel коштує приблизно 150 тис. доларів, а дрони-перехоплювачі — орієнтовно по 2 тис. доларів за одиницю.
У військовому командуванні створили службу технічної підтримки для консультування бізнесу щодо організації протиповітряного захисту. За словами керівництва, під час проведення експерименту не зафіксовано випадків «дружнього вогню», поранень цивільних або ушкоджень сторонніх об’єктів внаслідок діяльності приватних підрозділів.
Перший підсумковий звіт про хід експерименту планують подати восени, після чого ухвалять рішення щодо подальшого масштабу участі приватного сектору в протиповітряній обороні країни.
