Чому ЄС не може бути нейтральним у переговорах із росією
Європейський Союз відкрито відкидає роль нейтрального посередника між Україною та росією, наголосила глава європейської дипломатії після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ на Кіпрі. Брюссель заявляє про непохитну підтримку Києва та захист власних безпекових інтересів, одночасно підтверджуючи готовність координувати дії з партнерами.
Про це розповідає NewsWeek
«Одне абсолютно зрозуміло: Європа ніколи не буде нейтральним посередником між Росією та Україною, тому що ми на боці України і захищаємо власні безпекові інтереси», — сказала Каллас.
Кая Каллас у бесіді з міжнародними ЗМІ підкреслила, що позиція ЄС формується з огляду на тривалу підтримку України з початку повномасштабного вторгнення. За її словами, Євросоюз не може ставитися до сторін конфлікту однаково, адже це суперечить як моральним, так і безпековим орієнтирам спільноти.
Позиція ЄС і співпраця зі США
Каллас наголосила, що європейські зусилля покликані доповнювати, а не замінювати роль Сполучених Штатів у мирному процесі. «Усі наші зусилля мають доповнювати зусилля США. Ми не приходимо замість Сполучених Штатів, а займаємося питаннями, які не були охоплені в цих переговорах», — зазначила вона. ЄС прагне погодити власний підхід до можливих перемовин, аби посилити координацію міжнародної спільноти.
Обговорювалася також ідея призначення спеціального представника ЄС для прямих контактів із кремлем, проте держави-члени дедалі більше схиляються до вироблення єдиної позиції щодо умов миру, замість фокусування на персоналіях переговорного процесу.
Умови можливого миру
Серед ключових вимог, які, за словами Каллас, має містити будь-який мирний сценарій, фігурують невизнання анексованих територій, повернення вивезених українських дітей, виплата репарацій та припинення кібератак і диверсій. Також у переліку — виведення російських військ із територій Грузії та Молдови.
- невизнання окупованих територій;
- повернення викрадених дітей;
- компенсації та репарації;
- припинення кібератак і диверсій;
- виведення військ із Грузії та Молдови.
Важливим елементом майбутніх переговорів Каллас назвала також можливі обмеження на переозброєння росії, зокрема якщо угода міститиме вимоги щодо чисельності українських збройних сил.
Окремо очільниця європейської дипломатії прокоментувала останні ракетні удари по Києву та погрози, адресовані іноземним дипломатам. На її думку, хоча «Динаміка війни змінюється на користь України. Росія відступає у військовому, економічному та дипломатичному вимірах. Але останні атаки на Київ показали, що Москва досі не демонструє справжньої зацікавленості в мирі», — напад на цивільну інфраструктуру та загрози дипломатам свідчать про протилежні тенденції.
Щодо прямої загрози вбивати іноземних дипломатів у Києві, Каллас охарактеризувала це як «публічним оголошенням воєнного злочину» — такі заяви, на її думку, підкреслюють необхідність жорсткого міжнародного реагування та консолідованої позиції ЄС у відстоюванні норм міжнародного права.
